Аналітична записка за результатами розгляду завдань, програм, проектів, робіт з інформатизації, поданих на погодження Генеральному державному замовнику Національної програми інформатизації у 2022 році

 

І. Законодавчі зміни в сфері інформатизації у звітному році

Мета Національної програми інформатизації (далі – НПІ) – створення необхідних умов для забезпечення розвитку інформаційного суспільства, широких можливостей для задоволення інформаційних потреб та реалізації прав і свобод громадян на основі своєчасної, достовірної та повної інформації, підвищення ефективності державного управління, забезпечення інформаційної безпеки та кіберзахисту держави шляхом побудови, розвитку, інтеграції та використання сучасних інформаційних систем, комунікаційних мереж, інформаційних ресурсів та технологій.

Постановою Верховної Ради України від 8 липня 2022 року № 2360-IX затверджено завдання Національної програми інформатизації на 2022-2024 роки, які відповідають основним пріоритетним напрямам цифрової трансформації України та сформульовані у розрізі орієнтовних державних замовників із зазначенням очікуваних результатів. Завдання спрямовані на впровадження інтегрованих проектів формування сучасної інформаційної інфраструктури держави. Вони передбачають здебільшого концептуальні роботи у сфері інформатизації або міжвідомчі інформаційно-аналітичні системи та реєстри, створення яких потребує координаційної участі генерального державного замовника НПІ (далі – генеральний замовник).

Законом України «Про Національну програму інформатизації» від 1 грудня 2022 року № 2807-IX оновлено термінологію, понятійний апарат і визначення сфери інформатизації, окреслено та розширено права й обов’язки учасників процесу інформатизації, врегульовано механізм взаємодії з урахуванням вимог Законів України

«Про інформацію», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про авторське право і суміжні права», «Про публічні закупівлі», «Про електронні комунікації», «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» та інших нормативно-правових актів. Це дозволить підвищити ефективність організаційно- правових механізмів формування і виконання НПІ для належного рівня координації впровадження проектів інформатизації, цифровізації та електронного урядування.

Закон про НПІ передбачає створення і функціонування Єдиної інформаційної системи обліку Національної програми інформатизації (далі – ЄІСОНПІ) для автоматизації процесу приймання, обробки та зберігання програм, завдань, проектів, робіт з інформатизації. Роботи з розроблення та впровадження ЄІСОНПІ розпочато 2 серпня 2022 року в межах проекту міжнародної технічної допомоги EU4DigitalUA. Наказом Міністерства цифрової трансформації України від 5 жовтня 2022 року № 98 утворено технічну робочу групу з питань створення та впровадження ЄІСОНПІ і комплексної системи захисту інформації цієї системи.

У звітному році вживалися заходи щодо вдосконалення Методики визначення належності бюджетних програм до сфери інформатизації. Наказом Міністерства цифрової трансформації України від 29 березня 2023 року № 34 затверджено Методику визначення належності бюджетних програм, завдань, проектів, робіт до сфери інформатизації.

Директорат розвитку Національної програми інформатизації Міністерства цифрової трансформації України

 

ІІ. Практичні аспекти розгляду та погодження генеральним замовником завдань, програм, проектів, робіт з інформатизації

Національна програма інформатизації (далі – НПІ) містить:

• завдання, проекти, роботи з інформатизації, що виконуються замовниками;
• окремі завдання, проекти, роботи з інформатизації, що виконуються за рахунок видатків за бюджетною програмою Національної програми інформатизації генерального замовника;
• галузеві програми, проекти, роботи з інформатизації;
• регіональні програми, проекти, роботи з інформатизації;
• програми, проекти, роботи з інформатизації органів місцевого самоврядування.

Мінцифри, як генеральний замовник НПІ, відповідно до своїх повноважень здійснює контроль за її формуванням та виконанням; координацію галузевих, регіональних програм, проектів, робіт з інформатизації, програм, проектів, робіт з інформатизації органів місцевого самоврядування; моніторинг та оцінку результативності виконання НПІ; а також забезпечує проведення експертизи програм, завдань, проектів, робіт з інформатизації НПІ під час її формування та виконання.

У ході підготовки переліку завдань, проектів, робіт з інформатизації на 2022 рік до генерального замовника надійшла інформація від 117 державних органів про 983 завдання (проекти) інформатизації.

 

 

Втім надання ресурсної підтримки замовникам у виконанні програм, проектів, робіт з інформатизації у звітному році за бюджетною програмою 2911040 «Національна програма інформатизації» не здійснювалося у зв’язку з передачею видатків, передбачених Державним бюджетом України на 2022 рік за цією бюджетною програмою, до резервного фонду в повному обсязі.

Генеральним замовником у 2022 році погоджено 5 проектів регіональних програм інформатизації та 8 програм інформатизації органів місцевого самоврядування, а також розглянуто 17 проектів змін до діючих програм. Упродовж звітного року 3 області (Дніпропетровська, Волинська та Закарпатська) ухвалили регіональні програми інформатизації на період 2023-2025 роки.

Під час виконання НПІ для розгляду і погодження генеральному замовнику у

2022 році надійшло 828 проектів інформатизації загальною вартістю 4 717,8 млн грн. Це

 

стосувалося проектів, які передбачалося здійснювати в інтересах замовників за рахунок коштів державного бюджету та/або інших джерел, не заборонених законодавством, а їх орієнтовна вартість перевищувала 500 тис. грн. Вимога щодо погодження таких проектів визначена у пункті 13 Положення про формування та виконання Національної програми інформатизації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1998 року № 1352.

 

 

Отже, генеральним замовником протягом звітного року погоджено 794 проекти інформатизації загальною вартістю 4 652,7 млн грн для виконання у 2022 році. Серед них переважали проекти інформатизації, замовниками яких були центральні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

 

 

 

Водночас протягом 2022 року замовники повідомили про укладання понад 45,6 тис. договорів за проектами, роботами з інформатизації вартістю меншою 500 тис. грн згідно визначеної генеральним замовником процедури шляхом заповнення google-форми.

У порядку реалізації експериментального проекту з організації проведення експертизи Національної програми інформатизації та окремих її завдань (проектів), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2021 року № 228, Державним науково-дослідним інститутом технологій кібербезпеки та захисту інформації, що належить до сфери управління Адміністрації Держспецзв’язку, як організатором експертизи протягом 2022 року надано 1182 експертних висновки до проектів НПІ, з них 59 експертних висновків стосуються надання доступу до швидкісних каналів Інтернет сільським та віддаленим районам, 89 проектів пов’язані із забезпеченням сектору оборони та безпеки. Директоратом розвитку Національної програми інформатизації Мінцифри проведено 17 експертиз завдань (проектів) інформатизації загальною вартістю 28,5 млн грн, поданих Адміністрацією Держспецзв’язку, в тому числі підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери її управління.

 

ІІІ. Типові недоліки програм, проектів, робіт з інформатизації

• під час формування НПІ:
• за умови відсутності програм інформатизації відповідний ЦОВВ, ОДА, ОМС тощо як головний розпорядник коштів планує проекти та роботи з інформатизації без системного бачення трансформаційних перетворень у цій сфері, здійснюючи заходи фрагментарного впливу;
• для експертизи програм інформатизації та проектів змін до них замовниками подаються відповідні матеріали вже після їх затвердження, що не відповідає пункту 4 Порядку проведення експертизи Національної програми інформатизації та окремих її завдань (проектів), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2002 року № 1048 і тому залишаються без розгляду;
• замовники розробляють програми інформатизації, при цьому дещо змінюють запропоновані форми паспорта і додатків до програми, що критично недопустимо, беручи до уваги розроблення та впровадження ЄІСОНПІ;
• пропозиції до завдань, проектів, робіт з інформатизації, що потребують надання ресурсної підтримки для їх виконання за рахунок видатків за бюджетною програмою Національної програми інформатизації, подаються генеральному замовнику не дотримуючись встановлених строків;
• не всі пропозиції до завдань, проектів, робіт з інформатизації, які потребують надання ресурсної підтримки для їх виконання, містять техніко-економічні обґрунтування (ТЕО), що унеможливлює проведення експертизи, а також часто простежується формальний підхід замовників до визначення вартості проекту та написання ТЕО в цілому, окреслення технічних вимог / характеристик тощо;
• відсутність або лише формальна участь науково-технічних рад у формуванні регіональних програм інформатизації та програм інформатизації органів місцевого

 

самоврядування у територіальних громадах, які мають потенціал створити дієву науково- технічну раду для надання наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з питань інформатизації;

• керівником програми інформатизації органу місцевого самоврядування призначається працівник за посадою нижче заступника керівника цього органу, що суперечить пункту 5 Порядку формування та виконання регіональної програми і проекту інформатизації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2000 року № 644;
• при розробленні регіональних програм інформатизації та програм інформатизації органів місцевого самоврядування не враховуються положення стратегій розвитку регіонів і територіальних громад, не проводиться ґрунтовний аналіз стану інформатизації та основних тенденцій цифрової трансформації за попередній період;
• проекти програм інформатизації не охоплюють всіх пріоритетних напрямів цифровізації, зокрема впровадження електронного урядування та електронної демократії, розбудову інфраструктури інформатизації, забезпечення галузевих цифрових трансформацій, стимулювання розвитку цифрової економіки та підвищення рівня цифрової грамотності населення;
• пріоритетні напрями та завдання інформатизації, визначені в концепціях програм, не відповідають тим, за якими згруповані проекти, роботи з інформатизації у додатках до програм;
• у проектах програм інформатизації не наводиться перелік індикаторів виконання програми із зазначенням базових та цільових значень показників, що в підсумку не дає змоги здійснювати моніторинг та проводити оцінку результативності виконання програм;
• генеральному замовнику не надсилаються затверджені програми інформатизації, проекти яких погоджувалися на попередньому етапі.

2)  під час виконання НПІ:

• взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів розпорядниками бюджетних коштів щодо завдань, проектів, робіт з інформатизації НПІ без наявного погодження генерального замовника, не додержуючись частини першої статті 48 Бюджетного кодексу України;
• для погодження завдань, проектів, робіт з інформатизації замовники подають неповний пакет документів, який визначений у пункті 8 Порядку проведення експертизи Національної програми інформатизації та окремих її завдань (проектів), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2002 року № 1048; подекуди матеріали підготовлені, не дотримуючись запропонованих форм додатків, у проектах договорів незаповнена інформація про предмет договору, не визначені технічні вимоги до проектів, формально написане ТЕО тощо;
• замовниками подаються проекти інформатизації без урахування терміну їх розгляду (непоодинокі випадки надання в складі проекту вже підписаного договору, термін реєстрації якого в органах державного казначейства є обмеженим), адже згідно процедури погодження вони передаються організатору експертизи для проведення

 

первинної / повторної / додаткової / контрольної експертизи; відповідно до пункту 10 Порядку № 1048 про результати розгляду поданих документів генеральний замовник інформує замовника проекту інформатизації протягом не більш як 45 календарних днів;

• в матеріалах для експертизи замовниками не подаються розрахунки вартості проектів інформатизації, унеможливлюючи об’єктивну оцінку фінансово-економічної складової проекту; так, проекти договорів або договори здебільшого не включають додаток планової кошторисної вартості та розрахунків витрат до неї, що ускладнює експертизу за фінансово-економічним напрямом,
• замовниками не проводиться належний моніторинг вартості закупівлі проекту інформатизації, у зв’язку з цим очікувана вартість закупівлі проекту інформатизації формується на власний розсуд, не застосовуючи примірну методику визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18 лютого 2020 року № 275;
• не розробляються технічні завдання, техноробочі проекти, робочо- конструкторська документація, у зв’язку з чим неможливо об’єктивно оцінити потребу в подальшій модернізації, розвитку та обсягах підтримки;
• проекти, пов’язані з наданням послуг із супроводу, адміністрування та забезпечення функціонування засобу інформатизації не містять у складі договору конкретних вимог до таких послуг, регламенту їх надання, ступеня критичності тощо;
• послуги, передбачені проектом інформатизації, не розподілені на постійні щомісячні та такі, що надаються за потреби для більш раціонального формування вартості проекту;
• завищення вартості проекту інформатизації від рекомендованих цін виробника обладнання або програмного забезпеченні в середньому на 20 %;
• ненадання пояснень у випадку перевищення граничних сум витрат на придбання замовниками персональних компʼютерів, ноутбуків тощо, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2001 року № 332;
• використання у межах проекту програмного забезпечення, яке входить до складу інформаційно-комунікаційних систем, без експертного висновку Адміністрації Держспецзв’язку на відсутність в ньому недокументованих функцій;
• засоби інформатизації не введені в експлуатацію, натомість проекти інформатизації містять заходи, спрямовані на їх обслуговування та технічне супроводження;
• використання у складі проекту інформатизації обладнання щодо якого є застереження (стосується систем відеоспостереження за програмою «Безпечне місто»);
• замовниками не здійснюється моніторинг та не проводиться оцінювання результатів виконання програм інформатизації; не своєчасно подаються звіти генеральному замовнику про хід їх виконання.

 

IV. Окремі кейси з експертизи проектів інформатизації у світлі висловлених зауважень

1. Закупівля послуг, пов’язаних з програмним забезпеченням (ДК 021:2015 72260000-5 Послуги, пов’язані з програмним забезпеченням (послуги з підтримки і технічного забезпечення інформаційно-телекомунікаційної системи, ДК 021:2015 72261000-2 Послуги з обслуговування програмного забезпечення).

Замовник – Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Результат розгляду – поданий проект інформатизації не погоджується генеральним замовником, пропонується доопрацювати договір із урахуванням зауважень та рекомендацій, який надіслати для повторного розгляду.

Мінцифри було організовано та проведено первинну експертизу отриманих матеріалів. Експертний висновок розглянуто та схвалено на черговому засіданні науково- технічної (експертної) ради Національної програми інформатизації (далі – Рада НПІ), відповідно до Порядку реалізації експериментального проекту з організації проведення експертизи Національної програми інформатизації та окремих її завдань (проектів), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2021 року № 228.

Члени Ради НПІ висловили такі зауваження і рекомендації щодо необхідності доопрацювати проект договору:

• у додатку 3 до договору «ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ на підтримку та технічне забезпечення інформаційно-телекомунікаційної системи» розкритий термін «система» – інформаційно-телекомунікаційна система Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, в тому числі система електронного документообігу на базі комп’ютерної програми «Система електронного документообігу та автоматизації бізнес- процесів «Megapolis. DocNet» та інформаційна інфраструктура. Пунктом 1 Додатку

«Специфікація» (додаток 1 до Договору) передбачено послугу з підтримки працездатності, адаптивне супроводження, оновлення функціональних можливостей програмного забезпечення Системи кошторисною вартістю 70,0 тис.грн без ПДВ на місяць. Проте, виходячи з визначення терміну Система, ряд послуг, зокрема, зазначених у пп. 7,14 Специфікації дублюють зазначену у п. 1 послугу. Тому рекомендується переглянути деталізацію та узагальнення послуг для уникнення подвійної оплати;

• переглянути доцільність надання окремої послуги Доступ Замовника на офіційному вебсайті виробника Програмного продукту до оновлень, змін, доповнень системи електронного документообігу та автоматизації бізнес- процесів

«Megapolis.DocNet» (п. 5 Специфікації) з врахуванням наявності п.1 Специфікації;

• рекомендується доповнити договір Угодою про рівень обслуговування (SLA). Вказати параметри системи, щодо: необхідного часу реакції системи на запити; безвідмовної роботи системи; необхідного рівня безпеки. Потрібно навести розрахункові показники продуктивності та відмовостійкості системи. Показники рівня сервісу повинні включати: Доступність, Час реакції на заявки, Час оповіщення про хід робіт, Виділений час на обробку планових робіт, Час обробки інцидентів, Час обробки заявок обслуговування технічною підтримкою. Також необхідно передбачити відповідальність за виконання показників обслуговування.
• переглянути доцільність закупівлі послуги п. 6 Специфікації «Консультування працівників щодо оптимізації апаратного та програмного забезпечення системи

 

електронного документообігу (операційних систем, СУБД) вартістю 22,37 тис.грн без ПДВ на місяць, враховуючи, що технічна підтримка інформаційно-комунікаційної системи є зобов’язанням Виконавця;

• порядок та строки надання послуг згідно Календарного плану передбачає їх виконання щомісячно (один раз на місяць протягом одного місяця), проте виходячи з потреб Замовника доцільно передбачити їх отримання у режимі 24/7;
• опрацювати можливість отримання безкоштовного доступу до ліцензій та сервісів різних компаній, зокрема Cisco, в рамках гуманітарної допомоги та підтримки України.

Також рекомендується:

• процеси супроводу та підтримки системи переглянути з урахуванням стандартів

ISO/IEC 12207 та ISO/IEC 14764;

• привести у відповідність нумерацію додатків додаткової угоди, оскільки в матеріалах, поданих на експертизу, надано проект додаткової угоди № 1, а додатки № 2-6 зазначено як додатки до додаткової угоди №

Звернуто увагу замовника на необхідності підтвердження факту введення системи в експлуатацію, подання звітів Виконавця про надані послуги за аналогічним договором у 2021 році та за квітень 2022 року відповідно до вимог пункту 9 Порядку № 1048, приведення термінології проекту інформатизації у відповідність до вимог Закону України

«Про електронні комунікації».

 

2. Надання послуг, повʼязаних з програмуванням для доопрацювання веб-ресурсу соціального проекту «Активні парки – локації здорової України» в рамках Інформаційно- просвітницьких заходів «Здорова Україна» (ДК 021:2015 72250000-2 Послуги, пов’язані із системами та підтримкою)

Замовник – Всеукраїнський центр фізичного здоровʼя населення «Спорт для всіх»

Результат розгляду – проект інформатизації не погоджується генеральним замовником.

Експертом під час проведення повторної експертизи було зазначено наступне: «В наданій на експертизу документації не обґрунтовано вибір ФОП … у якості виконавця завдання (проєкту), не представлені конкурентні цінові пропозиції на основі яких перевагу віддано саме цьому ФОП; не проведено порівняння вартості виконання цього проєкту з іншими соціальними проєктами, що фінансуються з державного бюджету. Також не надано експертний висновок за результатами державної науково-технічної експертизи ДП «Одеський науково-дослідний інститут зв’язку», згідно якому рекомендується об’єднати обидві інформаційні системи в єдину шляхом доопрацювання ІС ВР АП і перенесення до нього функціоналу Інформаційного порталу «Спорт для всіх». В ТЕО не обґрунтовано актуальність та доцільність виконання робіт по доопрацюванню інформаційних систем проєкту під час дії військового стану. З матеріалів Таблиці 1 п.2.2.3 Технічних вимог на надання послуг з доопрацювання інформаційних систем проєкту

«Активні парки – локації здорової України» не обґрунтовано яким чином Замовником проєкту була розрахована кількість запитів, в т.ч. передбаченого мобільного додатку для iOS та Android, та навантаження на інформаційну систему».

 

3. Продовження створення електронної бази даних технічної документації на об’єкти нерухомого майна міста Києва, у тому числі послуги із модернізації Автоматизованої системи управління електронними інформаційними ресурсами (АСУ ЕІР) та електронної бази даних технічної документації на об’єкти нерухомого майна міста Києва

Замовник – Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації»

Результат розгляду – проект інформатизації погоджується генеральним замовником із зазначенням доцільності проведення контрольної експертизи відповідно до статті 18 Закону України «Про наукову і науково-технічну експертизу».

Відповідно пп.4 п.12 Порядку № 1048, експертиза проводиться з урахуванням фінансово-економічного аспекту, що включає зокрема: загальну вартість обʼєкта експертизи та витрати на виконання проекту інформатизації, що здійснюються за рахунок бюджетних і небюджетних коштів. Проте замовником не надана інформація щодо формування структури витрат на виконання проекту інформатизації.

В експертному висновку експертом зауважено, що в техніко-економічному обґрунтуванні проекту та додаткових документах не має чіткого опису, які саме ліцензії на ПЗ (специфікація) будуть передані замовнику.

Наголошено на необхідності здійснювати оплату лише фактично наданих послуг на підставі копій первинних документів виконавця згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Зважаючи на специфіку, обсяг та строки надання послуг, передбачених проектом, звернуто увагу на високий ризик невиконання проекту в запланований термін.

Після проведення процедури відкритих торгів протягом 5 робочих днів від дати акцептування замовник для проведення контрольної експертизи надає в складі пакету документів до проекту інформатизації акцептований переможцем торгів договір з розрахунком кошторисної вартості виконання проекту, що відповідає вимогам, викладеним в абзаці 5 пункту 8 Порядку № 1048.

Рекомендовано замовнику:

• значення поля «Строк виконання (не більше)» додатку 2 Календарний план надання послуг до проекту договору доповнити визначенням моменту початку відліку часу надання послуги (наприклад, від дати укладення договору);
• доповнити проекту договору угодою про рівень обслуговування Service Level Agreement (SLA).

 

4. Послуги з постачання ліцензійного програмного забезпечення «Модуль звітності та рейтингування» для системи для прийому, обробки, зберігання та передачі звернень від заявників КБУ «Контактний центр міста Києва»

Замовник – Комунальна бюджетна установа «Контактний центр міста Києва»

Результат    розгляду    –    проекти    інформатизації    залишено    без   розгляду   до підтвердження введення в експлуатацію системи

З огляду на предмет договору, здійснення таких закупівель можливе після встановлення / налаштування та введення в експлуатацію основної системи, проект щодо

 

якої погоджено Мінцифри, в якому зазначено, що після проведення процедури відкритих торгів протягом 5 робочих днів від дати акцептування просимо надати для проведення контрольної експертизи відповідний пакет документів проекту інформатизації, в тому числі акцептований переможцем торгів договір з розрахунком кошторисної вартості виконання проекту, що відповідає вимогам, викладеним в абзаці п’ятому пункту 8 Порядку № 1048.

 

 

5. Проект регіональної програми інформатизації Волинської області «Цифрова Волинь» на 2023-2025 роки

Замовник – Волинська обласна військова адміністрація

Результат розгляду –проект програми інформатизації погоджується генеральним замовником, рекомендується до прийняття після усунення зазначених недоліків.

До переваг Програми треба віднести багатовекторність спрямування інформатизації, що передбачає: розвиток цифрової інфраструктури області та технологій електронного урядування, інформатизацію у пріоритетних напрямах розвитку області, розширення сфери е-послуг, підвищення рівня кібербезпеки, набуття цифрових компетенцій мешканцями області тощо. У регіоні функціонує Науково-технічна рада з питань формування та виконання програми інформатизації Волинської області, серед виконавців завдань Програми – широке коло суб’єктів.

Втім звернуто увагу Замовника на окремі недоліки Програми:

• відсутня інформація про узгодженість положень Програми з Стратегією регіонального розвитку Волинської області на період до 2027 року та діючими обласними програмами;
• завдання Програми в додатках 1-2 згруповані за напрямами, які не в повній мірі відповідають пріоритетним напрямам інформатизації області, наведеним у розділі ІІІ Програми;
• у паспорті Програми вказані обсяги фінансування на три роки не збігаються з підсумковими фінансовими показниками, зазначеними в додатках 1-2.

 

6. Проект Програми інформатизації Новомосковської територіальної громади на

2022-2024 роки

Замовник – Виконавчий комітет Новомосковської міської ради Дніпропетровської області

Результат розгляду – проект програми інформатизації погоджується генеральним замовником, до подання проекту на розгляд міської ради рекомендується усунути зазначені недоліки.

За результатами розгляду звернуто увагу замовника на наступному:

• наведення загальновідомої та широковживаної термінології та неактуальних нормативно-правових актів у Вступі до програми є недоречним;
• результати проведеного аналізу стану інформатизації громади варто навести в більш розгорнутому вигляді з наведенням кількісних та якісних показників та

 

характеристик для розуміння проблематики, виявлених слабких та сильних сторін, на підставі яких сформульовані подальші завдання та заходи;

• терміни «телекомунікаційне середовище», «інформаційно-телекомунікаційні системи» тощо, що використовуються по тексту документу, потребують приведення у відповідність до термінології, що застосовується в Законі України «Про електронні комунікації»;
• відсутність завдань, проектів що «передбачають використання відкритого коду», як це задекларовано в ІІІ розділі Прогами, в переліку завдань і заходів до Програми на 2022-2024 роки;
• визначене п. 3 Розвиток телекомунікаційного середовища регіону та організація захисту інформації – завдання «створення Дата-центру громади» також не узгоджується (відсутнє) в переліку завдань і заходів до Програми на 2022-2024 роки. Плануванню та виконанню такої задачі має передувати змістовний аналіз та подальша розробка відповідного поетапного проекту інформатизації;
• відсутність інформації на підставі яких досліджень («попередніх оцінок») зроблено висновок про «…збільшення показників соціально-економічного розвитку громади на 3-5 відсотків».

 

Типові зауваження до проектів договорів

1. Проект договору не містить назви предмету закупівлі та коду класифікатора ДК 021:2015, що не дає уявлення про відношення предмету закупівлі до сфери інформатизації.
2. Проект договору не містить розділу «Якість товарів (послуг)» або цей розділ викладено формально. Зазначене призводить до ризиків поставки товарів (послуг) неналежної якості та відсутності відповідальності постачальника за неналежне пакування товарів, несвоєчасне та неякісне надання послуг виконавцем тощо.
3. Проект договору не містить інформації про термін гарантії та умови гарантійного обслуговування. Це призводить до ризику закупівлі товарів, робіт та послуг без належного гарантійного супроводу. У деяких державних замовників відсутнє розуміння яким чином здійснюється гарантійний ремонт (в т.ч. пересилання товару в разі гарантійного обміну), підтримка, заміна товару.
4. Специфікація до договору не містить конкретної інформації про товар (назва моделі, виробник, артикул, Part Number – унікальний номер пристрою або його деталі в системі обліку виробника, встановлене програмне забезпечення або перелік послуг, що закуповуються). Це призводить до ризику закупівлі товарів, робіт та послуг, що відрізняються від початкової пропозиції, та незадовільної якості.
5. У проекті договору про надання послуг (проведення робіт) відсутня інформація

«Календарний план робіт», що не дає уявлення про реалізацію проекту за часом та несе ризики несвоєчасного виконання проекту. Крім того, в такому випадку, відсутня інформація про етапність робіт та порядок їх прийняття (пункт 8 Порядку № 1048).

6. У проекті договору про надання послуг (проведення робіт) відсутні додатки

«Кошторисна вартість (калькуляція вартості) та розрахунки витрат до неї», що унеможливлює проведення аналізу фінансової складової проекту (пункти 8, 12 Порядку

№ 1048). У разі відсутності кошторисного розрахунку від постачальника послуг проекту

 

інформатизації, ця інформація надається замовником додатковим листом після узгодження кошторисної вартості з постачальником.

7. Відповідно підпункту 4 пункту 12 Порядку № 1048, експертиза проводиться з урахуванням фінансово-економічного аспекту, що включає зокрема: загальну вартість об’єкту експертизи та витрати на виконання проекту інформатизації, що здійснюються за рахунок бюджетних і небюджетних коштів.
8. У проектах договорів, що передбачають розробку програмних продуктів або створення нових модулів чи модернізацію програмного продукту, відсутня інформація стосовно передачі майнових прав державному органу на створений (модернізований) програмний продукт як на об’єкт права інтелектуальної власності.

Приєднані файли:

Додаток_аналітична_записка.pdf